Меню

Истинные хлеборобы говорят что счастье людское из земли растет синтаксический

Мова ділових паперів — Кацавець Г.М. — 4. Апостроф

Документознавство / Мова ділових паперів — Кацавець Г.М.

Апостроф (‘) вживається для позначення на письмі роздільної вимови губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, є,ї. Апостроф не входить до алфавіту і на розміщення слів у словниках не впливає.

а) після б, п, в* м, ф та р перед я, ю, є, ї, наприклад: п’ять, торф яний. здоров я. зв язок, сім ‘я, кур єр, подвір я;

б) після к у власних назвах типу Лук ян та похідних від них: Лук’яненко, Лук’янчук, ЛуК*янівка

в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї. наприклад: від «їзд, під їхати, з ‘єднати, роз яснити. об ‘єднати, трьох ярусний, nie яблука.

В українських словах апостроф не ставиться:

а) після губних приголосних б, п, в, їй, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний (крім р), який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (за винятком: верб ‘я, торф’яний). Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф ставиться: зв’язок, розв язка. зв ячити;

б) після р у деяких словах: ряд, рясно, буря, крюк, гарячий;

в) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

1. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф:

хлоп. та, св. то, полум. я, м. ята, бур. як, пір. я, від. ємник, пул. с, цв. ях, відв. язати, солом. яний, реп. яхи, солов. Ї, дерев. яний, кр. ючок, м. ята, дзв. якнути, кав. ярня

2. Перекладіть українською мовою. Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли

растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб (В. Сухомлинский).

3. Прочитайте слова, поясніть вживання апострофа. Складіть 10 речень з поданими словами (на вибір):

м’яч, м’який, об’їжджати, сором’язливий, м’ята, з’їзд, п’ять, дев’ять, сім’я, п’ятнадцять, подвір’я, в’яз, мавпячий, повітряний, львів’янин, дерев’яний, моряк, довір’я, свято, кам’яний, Лук’ян, морквяний, п’єса, п’єдестал, зоря, міжгір’я, з’явитися, буряк, священний, харків’янин, верхів’я, рядок. Мар’яна, пів’яблука, обов’язок, розпорядок, свяшеник, трав’янистий, слов’яни, р’ясла, з’ясувати, об’єднання

4. Прочитайте тексти. Визначте основну думку.

1. Мова є найбільш живий, найбільш різносторонній і міцний зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні і прийдешні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість народу, а й є власне саме це життя. Коли зникає народна мова — народу немає більше! (К. Уманський).

2. Що таке культура мови? Це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети і змісту мовлення. Глибина мовної культури визначається не глибиною засвоєння норм, а глибиною оволодіння всіма багатствами літературної мови. Висока культура мови неможлива без високої загальної культури: можна навчитися говорити без грубих помилок у вимові, в наголошенні слів, навіть у доборі слів. Але якшо у людини інтелект спить, то у неї бідний словник, штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне мислення <А. Коваїь).

5. Правопис префіксів

1. У префіксах роз-, без», завжди пишеться з: безмежний, безкраїй, бездоганний, розмальований, розроблений, розписаний.

2. Перед глухими к, п, т, ф, хзавжди пишеться префікс с-: скласти, створити, спробувати, спресувати, схвалити, сфотографувати.

3. Важливо розрізняти префікси при-, пре-, прі-:

а) префікс при- вживається здебільшого в дієсловах із значенням наближення, приєднання, частковості дії, результату дії: прибув, прибіг, приніс, прийшов, прив ‘язав, прибудував, приєднав, пригвинтив, приклеїв, приклав;

б) префікс пре- пишеться в словах на означення найвищого ступеня ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний, превеликий;

префікс пре- можна замінити словом дуже: премудрий — дуже мудрий; превисокий — дуже високий; предобрий — дуже добрий;

в) префікс прі- вживається лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва.

4. Префікси пред-, перед-, пере- пишуться завжди через е: пред’явити, представник, передмова, передбачення, перекласти, перестрибнути, перечитати, передати.

5. Префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і: відзначити, відчинити, віднести, підкинути, підбадьорити, піддати, міжпланетний, міжбрів ‘я, міжміський, міжцеховий, міжнародний.

6. Префікс ви- вживається при дієсловах, які вказують напрям дії зсередини: вибути, виділити, виїхати, вилетіти, винести, вивезти; а також надає дієслову значення завершеності означуваної ним дії: вичитати, вивчити, вигадати, вирішити. Вправи:

1. Поясніть правопис префіксів у наведених словах:

розпитати, розквіт, скинути, сформувати, прибрати, придбати, принести, вибити, викласти, міжгалузевий, міжрайонний, пречудовий, підкласти, перелити, підбігти

2. На місці крапок поставте префікси: . буття, . гір’я, . пліччя, . континентальний, . обласний,

. брати, . звише. . крите, . ходити, . рва, . копати, . садибний, . варити, . ‘єднати, . доріжжя

3. Прочитайте текст. Визначте головну думку. Прокоментуйте правопис префіксів у словах.

. Ще тільки на сході біліє вузенька смужка світанку, а мама вже піклується з хлібом. Готує жерстяні форми, призначені для випікання хліба, відбирає краше листя із свіжої капусти (ох і смачний же хліб, спечений на капустяному листі!). І ось — найвідповідальніший момент: час хліб виробляти. Мама, підв’язана біленькою хустинкою, у чистому свіжому фартушку — місить діжу,* і, виплекані з тіста круглячки, розкладає у форми, змашені олією, решту -на листя з капусти. Тісто у формах підходить, виповнюється.

. Запах печеного хліба наповнює хату й подвір’я, підзолочене сонячним промінням, котиться селом. Неповторний незрівнянний запах хліба; безцінний дар небес і землі: нелегкий виріб невтомних, натруджених працею, маминих рук.

Ось хліб уже спікся. Його повільно витягають з печі дерев’яною лопатою, акуратно, шоб не обдавлювався, розкладають на покутті (найпочесніше місце у сільській хаті), прикривають полотняним рушником. І за декілька хвилин — хліб подають на стіл: високий, білий, пухкий, запашний, гарячий. Відламуємо кусочок за кусочком, пробуємо — і смачнішого нічого у світі немає, ніж домашній мамин хліб, спечений з великою шаною і любов’ю.

Скуштувавши хліб, вклоняємось і кажемо: «Слава Богу, хліб удався!»» (Г. Кацавець).

6. Пароніми в діловому мовленні

Пароніми -слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, подібні за звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.

Порівняймо значення паронімів:

Абонент — той, хто користується абонементом. Абонемент — документ про право користування чимось.

Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.

Адресат — той, кому пишуть Адресант — той, хто пише

Акціонерний — заснований на акціях

Акціонерський — належить або властивий акціонерам

Виборний — вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий- пов’язане з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень.

Штатно, тобто л и ш е, т і л ь к и (виключно для стврооїтниш

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).

Вихований — має моральні принципи і навички. Виховний — стосується виховання

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат — посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант — особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник — автор дипломної роботи, підготовленої у вищому навчальному закладі чи коледжі.

Дільниця — це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виборча дільниця.

Дічянка — частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).

Додержуватися — бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.

Ефектний- показний, виразний Ефективний — результативний

Особистий-який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя).

Особовий — який стосується людини взагалі. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад військових з ‘єднань, навчальних закіадів.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личньїй.

Покажчик — напис, стрілка, довідник. Показник- наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей.

Источник

Деловой язык

Молот. ба, різ. ба, майбут. нє, повір. те, ковал. с. кий, домен. щик, тр. ох, т. ма, гарнен. кий, скрин. ка, усміхаєт. ся, учител. ка, т. охкают. л. одовик, Хар. ків, На-тал. чин, пул..-c, князівс. кий, стріл. ці, ласун. ці, сіл. с. кий, С. БЯТИНЯ, роз. кіш, степ. камін. чик, плач. їхн. ого, стат. тя, сторон. ка.

Вправа 3. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский, французский.

Вправа 4. Перекладіть текст українською мовою.

К концу апреля исчезают последние пятна снега. Пробиваются свежие зеленые травинки, набухают почки деревьев, цветет медуница. Все новые и новые голоса вливаются в птичий хор. Когда деревья начинают одеваться листвой, прилетает соловей. Все ночи звучат над уснувшим лугом, над садами его раскатистые трели (В. Флінт).

Апостроф (‘) Апостроф пишуть: перед я, ю, є, Ї:

а) після 6, п, в, м, ф: п’ять, торф’яний, здоров’я, м’ясо, В’ячеслав, зв’язок, сім’я, Стеф’юк; 6) після р: бур’ян, кур’єр, кар’єр, подвір’я;

в) після к у власних назвах типу Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янівка та ін.;

г) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: від’їзд, під’їхати, з’єднати, з’їхати, роз’яснити, об’єднати.

а) після губних приголосних 6, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний, крім р, який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (але верб’я, торф’яний).

б) після м’якого р на початку складу: ряд, рясно, буря, крюк,

в) після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть вживання апострофа.

Україно! Україно! Ти розквітла солов’їне (М. Рильський). М’яка торф’яна земля пружилась під колесами (М. Стельмах). Та єдиною рукою в дружбі з’єднані народи розв’язали білі руки край Славутича-ріки (М. Рильський). І зазоріло надвечір’я, і я побачив далечінь, де вкрила голубі узгір’я і диму, й хмар мінлива тінь (М. Бажан). Гарячі, пожовклі від болю, стелились листки осені, ялички пеньок із любов’ю від снігу вкривали вони (Д. Павличко).

Вправа 2. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф.

Хлоп. ята, CB-..ято, полум. я, зів.-.янув, бур. як, пір. я, від. ємник, цв. ях, здоров..^, відв. язати, солом. яний, реп. яхи, СОЛОБ. Ї, дерев. яний, м. ята, дзв. якнути, тьм. яний, р. ябий, сузір. я, хом. як, міжгір. я.

Вправа 3. Перекладіть слова й запишіть їх українською мовою, зіставте їх написання.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, премьера, отъезд, кровью, любовью, семья, вялый, объездить, подъезд, девять, оловянный, славянский, съесть, связать.

Вправа 4. Перекладіть тексти українською мовою. Зіставте написання слів в обох мовах.

Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб! (В. Сухомлинський).

Жимолость — опасное для человека растение. Красные ягоды ее ядовиты. Но кто знает и любит природу, не пройдет мимо волчьей ягоды. Это растение — барометр. Оно хорошо предсказывает погоду.

В сухую погоду цветы жимолости совсем не пахнут. Запах цветов у жимолости — предвестник дождя. Даже если ненастье ожидается через несколько часов и небо совершенно безоблачно, жимолость своим запахом скажет о предстоящем дожде (За Ю.

Южная степь — это царство ковылей. Внешний облик растительности своеобразен, неповторим — серебристое, седое море, волнующееся от ветра. На этом фоне лишь кое-где разбросаны яркие пятна цветущего разнотравья. А местами его и совсем нет (В. Петров).

Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєні приголосні пишуть при збігу однакових приголосних:

а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

б) префікса і префікса: ззовні, ззамолоду, возз’єднання;

в) кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, міськком, юннат;

г) кореня або основи, що закінчується на -н- (-нь-) і суфіксів, що починаються на н: день — денний, ранок — ранній, причина — причинний, закон — законний; годинник, письменник, кіннота.

Подвоєння н зберігається в іменниках перед суфіксом -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;

д) основи дієслова минулого часу на с і частки -ся: винісся, розрісся, трясся.

а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний;

б) у прикметниках із суфіксами -анн(ий), -енн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, вблаган-ний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний, а також у прикметнику старанний з відтінком підсилення;

в) у прикметниках із суфіксом -енн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, священний, огненний;

г) в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно;

д) у наголошених прикметникових суфіксах -анн-, -енн-: здоровенний, священний, невблаганний, нездоланний (але священик).

У дієприкметниках и не подвоюється: вихований, сказаний, індустріалізований, зроблений, спечений, вивершений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор.

Приголосні ц, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять між голосними:

а) знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні; почуття — почуттів, відкриття — відкриттів та ін.;

б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового відмінка множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів; стаття, статті, статтю, статтею (але статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;

в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: тінь—тінню, мить— миттю, молодь—молоддю, вісь—віссю, міць—міццю, подорож— подорожжю, ніч—ніччю, розкіш—розкішшю, Рось—Россю;

г) перед я, ю у прислівниках типу зрання, спросоння, навмання;

д) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю, наллємо, наллють та ін.

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові, в яких було б подвоєння

літер. Складіть з ними речення. Година, день, закон, стіна, благати, заповідь, зелень, клітина, корінь, молодь, мить.

Вправа 2. Перекладіть подані російською мовою слова українською. Порівняйте написання слів в обох мовах. Складіть із цими словами речення.

Прикарпатье, Полесье, беззаветный, обочина, побережье, безделье, бесследный, кассир, нежданный, священный, кроссворд, иллюстрация, опенок, оттепель, бездорожье, уверенность, бассейн, жужжать, рассчитывать, знания, массаж, соломенный, воссоединение.

Вправа З. Перекладіть тексти українською мовою.

Язык — духовное богатство народа. «Сколько я знаю языков, столько раз я человек», — говорит народная мудрость. Но богатство, воплощенное в сокровищницах языков других народов, остается для человека недоступным, если он не овладел родной речью, не почувствовал ее красоты.

подготовлен его ум к овладению языками других народов, тем активнее воспринимает сердце красоту слова (В. Сухомлинський).

Орешник, или лещина, — один из самых распространенных кустарников в дубравах. Этот кустарник знаком многим из нас: у него к осени созревают вкусные орехи. Плоды орешника привлекают не только человека, ими питаются некоторые животные, обитающие в лесу, — белки, лесные мыши (В. Петров).

Олифа — маслянистая жидкость, которая после нанесения на поверхность высыхает, образуя прочную водонепроницаемую пленку. Промышленность выпускает много видов различных олиф, применяемых в малярных работах для изготовления окрасочных составов, грунтовок и шпатлевок. Все олифы можно разделить на четыре вида: натуральные, уплотненные, комбинированные, синтетические (В. Чмир).

Молот. ба, різ. ба, майбут. нє, повір. те, ковал. с. кий, домен. щик, тр. ох, т. ма, гарнен. кий, скрин. ка, усміхаєт. ся, учител. ка, т. охкают. л. одовик, Хар. ків, На-тал. чин, пул..-c, князівс. кий, стріл. ці, ласун. ці, сіл. с. кий, С. БЯТИНЯ, роз. кіш, степ. камін. чик, плач. їхн. ого, стат. тя, сторон. ка.

Вправа 2. Від іменників утворіть форми давального відмінка, зверніть увагу на правопис м’якого знака. Річка, читачка, мадьярка, книжка, сопілка, мукомолка.

Вправа 3. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский, французский.

Вправа 4. Перекладіть текст українською мовою.

К концу апреля исчезают последние пятна снега.

Апостроф (‘) Апостроф пишуть: перед я, ю, є, Ї:

а) після 6, п, в, м, ф: п’ять, торф’яний, здоров’я, м’ясо, В’ячеслав, зв’язок, сім’я, Стеф’юк; 6) після р: бур’ян, кур’єр, кар’єр, подвір’я;

в) після к у власних назвах типу Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янівка та ін.;

г) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: від’їзд, під’їхати, з’єднати, з’їхати, роз’яснити, об’єднати.

а) після губних приголосних 6, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний, крім р, який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (але верб’я, торф’яний). Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф пишуть: зв’язок, розв’язка, зв’ялили;

б) після м’якого р на початку складу: ряд, рясно, буря, крюк,

в) після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть вживання апострофа.

Україно! Україно! Ти розквітла солов’їне (М. Рильський). М’яка торф’яна земля пружилась під колесами (М. Стельмах). Та єдиною рукою в дружбі з’єднані народи розв’язали білі руки край Славутича-ріки (М. Рильський). І зазоріло надвечір’я, і я побачив далечінь, де вкрила голубі узгір’я і диму, й хмар мінлива тінь (М. Бажан). Гарячі, пожовклі від болю, стелились листки осені, ялички пеньок із любов’ю від снігу вкривали вони (Д. Павличко).

Вправа 2. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф.

Хлоп. ята, CB-..ято, полум. я, зів.-.янув, бур. як, пір. я, від. ємник, цв. ях, здоров..^, відв. язати, солом. яний, реп. яхи, СОЛОБ. Ї, дерев. яний, м. ята, дзв. якнути, тьм. яний, р. ябий, сузір. я, хом. як, міжгір. я.

Вправа 3. Перекладіть слова й запишіть їх українською мовою, зіставте їх написання.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, премьера, отъезд, кровью, любовью, семья, вялый, объездить, подъезд, девять, оловянный, славянский, съесть, связать.

Вправа 4. Перекладіть тексти українською мовою. Зіставте написання слів в обох мовах.

Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб! (В. Сухомлинський).

Жимолость — опасное для человека растение. Красные ягоды ее ядовиты. Но кто знает и любит природу, не пройдет мимо волчьей ягоды. Это растение — барометр. Оно хорошо предсказывает погоду.

В сухую погоду цветы жимолости совсем не пахнут. Запах цветов у жимолости — предвестник дождя. Даже если ненастье ожидается через несколько часов и небо совершенно безоблачно, жимолость своим запахом скажет о предстоящем дожде (За Ю. Дмитрієвим).

Южная степь — это царство ковылей. Внешний облик растительности своеобразен, неповторим — серебристое, седое море, волнующееся от ветра. На этом фоне лишь кое-где разбросаны яркие пятна цветущего разнотравья. А местами его и совсем нет (В. Петров).

Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєні приголосні пишуть при збігу однакових приголосних:

а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

б) префікса і префікса: ззовні, ззамолоду, возз’єднання;

в) кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, міськком, юннат;

г) кореня або основи, що закінчується на -н- (-нь-) і суфіксів, що починаються на н: день — денний, ранок — ранній, причина — причинний, закон — законний; годинник, письменник, кіннота.

Подвоєння н зберігається в іменниках перед суфіксом -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;

д) основи дієслова минулого часу на с і частки -ся: винісся, розрісся, трясся.

а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний;

б) у прикметниках із суфіксами -анн(ий), -енн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, вблаган-ний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний, а також у прикметнику старанний з відтінком підсилення;

в) у прикметниках із суфіксом -енн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, священний, огненний;

г) в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно;

д) у наголошених прикметникових суфіксах -анн-, -енн-: здоровенний, священний, невблаганний, нездоланний (але священик).

У дієприкметниках и не подвоюється: вихований, сказаний, індустріалізований, зроблений, спечений, вивершений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор.

Приголосні ц, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять між голосними:

а) знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні; почуття — почуттів, відкриття — відкриттів та ін.;

б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового відмінка множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів; стаття, статті, статтю, статтею (але статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;

в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: тінь—тінню, мить— миттю, молодь—молоддю, вісь—віссю, міць—міццю, подорож— подорожжю, ніч—ніччю, розкіш—розкішшю, Рось—Россю;

г) перед я, ю у прислівниках типу зрання, спросоння, навмання;

д) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю, наллємо, наллють та ін.

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові, в яких було б подвоєння

літер. Складіть з ними речення. Година, день, закон, стіна, благати, заповідь, зелень, клітина, корінь, молодь, мить.

Вправа 2. Перекладіть подані російською мовою слова українською. Порівняйте написання слів в обох мовах. Складіть із цими словами речення.

Прикарпатье, Полесье, беззаветный, обочина, побережье, безделье, бесследный, кассир, нежданный, священный, кроссворд, иллюстрация, опенок, оттепель, бездорожье, уверенность, бассейн, жужжать, рассчитывать, знания, массаж, соломенный, воссоединение.

Вправа З. Перекладіть тексти українською мовою.

Язык — духовное богатство народа. «Сколько я знаю языков, столько раз я человек», — говорит народная мудрость. Но богатство, воплощенное в сокровищницах языков других народов, остается для человека недоступным, если он не овладел родной речью, не почувствовал ее красоты. Чем глубже человек познает тонкости родного языка, тем тоньше его восприимчивость к игре оттенков родного слова, тем больше

подготовлен его ум к овладению языками других народов, тем активнее воспринимает сердце красоту слова (В. Сухомлинський).

Орешник, или лещина, — один из самых распространенных кустарников в дубравах. Этот кустарник знаком многим из нас: у него к осени созревают вкусные орехи. Плоды орешника привлекают не только человека, ими питаются некоторые животные, обитающие в лесу, — белки, лесные мыши (В. Петров).

Источник

Читайте также:  Родная земля твои бескрайние просторы милые сердцу места знаки препинания