Меню

Заселення і господарське освоєння земель дикого поля це

Презентация к курсу «Харьковщинознавство»на тему «Заселение «дикого поля» (9 класс)

Описание презентации по отдельным слайдам:

ТЕМА 2. ТЕРИТОРІЯ КРАЮ У ХVІ – ХVІІІ СТОЛІТТЯХ

Тема: Заселення «Дикого поля». Заснування міст і слобод

Мета назвати хронологічну послідовність головних подій; час утворення міст і слобод, будівництва ліній укріплень, міст-фортець; показати на карті географічні межі Дикого поля та прикордонні держави; пояснити із застосуванням нових понять і термінів походження назви краю «Слобожанщина» й утворення міст та слобод; висловити власне судження про заселення Слобідської України та спосіб життя перших переселенців; виховувати інтерес до історії рідного краю.

Пригадайте Якими були передумови заселення Дикого поля? Чому небезпечно було вести господарство на Слобідській Україні? Чому люди прагнули жити за міцними стінами фортець? Якими були причини масового переселення жителів з Правобережної України?

План 1. Дике поле в історії України. 2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. А) Бєлгородська лінія укріплень. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.

1. Дике поле в історії України. Слобідська Україна є однією із частин України. Цікаво, що всесвітньо відомий український філософ Григорій Сковорода, життя якого пов’язане з Харківщиною, називав Лівобережну Україну (тоді казали «Малоросія») своєю матір’ю, а Слобідську Україну — рідною тіткою. Виходить, що наприкінці XVIII ст., коли жив Сковорода, після скасування автономного строю Гетьманщини та Слобідської України саме Дике поле називали Україною. Найчастіше під назвою Дике поле розуміють незаселену територію частини Лівобережної, Слобідської та Південної України. -Які події привели до появи Дикого поля?

1. Дике поле в історії України. Слобідською Україною називали територію, що обіймала простір нинішніх Харківської, Луганської, частини Сумської, Донецької, Курської, Бєлгородської та Воронезької областей.

2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Після руйнівних походів монголо-татар на слов’янські землі частина їх у XV ст. переселилась до Криму і там заснувала свою державу — Кримське ханство. Головним заняттям кримських татар були грабіжницькі набіги на землі сусідніх народів. Татари забирали коней, худобу, продукти, одяг, майно. Частину людей убивали, деяких забирали в полон. Через територію Дикого поля пролягали шляхи, якими татари робили свої набіги. Основних татарських шляхів було чотири: Чорний шлях — між річками Дніпро та Буг, Кучманський шлях — між річками Буг і Дністер, Покутський шлях — між річками Дністер і Прут, Муравський шлях — на Лівобережній Україні. Територією сучасної Харківщини пролягав Муравський шлях. Він проходив степами Дніпровського та Донського басейнів від Кримського перешийку до міста Тули в Росії, між верхів’ями рік, не перетинаючи їх. Від Муравського відокрем­лювались Ізюмський та Кальміуський шляхи. Цими шляхами татари здійснювали набіги на південні окраїни Московської держави.

2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Поєднання вільної народної та державницької колонізації- особливість заселення південної окраїни Московського царства наприкінці XVI—XVII ст.

2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Бєлгородська лінія укріплень З 1635 по 1658 р. велося будівництво Бєлгородської лінії укріплень (Бєлгородської межі) — системи укріплень на півдні Російської держави, збудованої для захисту від татарських нападів. Бєлгородська лінія укріплень проходила по території сучасних Сумської , Бєлгородської, Воронезької, Липецької областей. Бєлгородська межа проходила від річки Ворскли до річки Челкової через Бєлгород, Корочу, Новий Оскіл, Острогожськ, Коротояк, Воронеж, Усмань, Козлов. Спорудження Бєлгородської межі дозволило захистити від татарських вторгнень та заселити великі райони півдня Московської держави. По Бєлгородській межі проходив південний кордон Московської держави.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. За Бєлгородською лінією укріплень все ще зберігалося багато неораних земель, «диких полів». Після укладення Люблінської (1569 р.) та Брестської (1596 р.) уній починається переселення в ці землі українців, особливо жваво воно відбувалося в першій половині XVII ст. Як ви думаєте чому саме в першій половині XVII ст. пожвавлюється процес переселення на територію “дикого поля”?

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. Українці, які оселялися на незахищених землях за Бєлгородською межею, отримували від царського уряду різні пільги: право безмитної торгівлі, звільнення від податків, мали виборних правителів, зберігали свої звичаї та традиції. Таких поселенців називали «свободними». Слово «свобода» поступово трансформувалось у слово «слобода». Поселення стали називати слободами, переселенців — слобожанами, а район їх розселення — Слобідською Україною, або Слобожанщиною.

3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. Серед таких поселень і виникли деякі міста та села Харківщини. Повідомлення учнів. Заповніть таблицю «Заснування міст і слобод». Назва населеного пункту Дата заснування Хто заснував

Источник

Заселення і господарське освоєння краю

1.1 Заселення і господарське освоєння краю

Перші свідчення осілості людини на території сучасного міста належать до давньокам’яної доби — палеоліту. Близько 200 тис. років тому у глибокому яру поблизу Старих Кайдаків розташовувався тимчасовий табір первісних мисливців. Цей період віднесено до найбільшого Дніпровського зледеніння. В цей час існували люди неандертальського типу, які істотно відрізнялися від сучасної людини. Саме неандертальцям належали знаряддя праці — ручні рубила, виготовлені з кварциту, які знайдено на Монастирському острові.

4-5 тис. років до н.е. у лісостепу на правобережжі складається об’єднання землеробських племен, відоме як трипільська археологічна культура, а на початку 1 тис. до н.е. місцевість понад дніпровськими порогами заселяється скіфськими племенами. Саме на півдні Дніпропетровської області знаходилось легендарне кладовище скіфських царів — так званий Геррос із всесвітньо відомими курганами, які ще нерідко називають «пірамідами степу». З ними пов’язане виникнення першого державного утворення на території сучасної України.

Пізнішим часом — 40-35 тис. років тому — позначено знахідки решток мисливських таборів на березі Дніпра в сучасному ж/м «Придніпровськ» та «Ігрень». Тут знайдено кістки мамонта і величезного бика — зубра, різноманітні крем’яні знаряддя. Такі ж знахідки були і на території парку ім. Т.Г.Шевченка, Аптекарської балки, Діївки. Люди мешкали у легких наземних будівлях з кісток тварин, обтягнутих шкірами, користувалися різноманітними — близько 60 типів — знаряддями, виготовляли одяг за допомогою кістяних голок і прикрашали себе намистами з викопних мушлів та зубів хижаків. За фізичними ознаками вони належали до протоєвропейського масивного типу та відрізнялися великим зростом та довгими нижніми кінцівками (кроманьйонський тип).

Близько 11 тис. років тому, за доби мезоліту, кліматичні умови поліпшилися у зв’язку з відходом льодовика на північ. На низьких ділянках берегів Дніпра та Самари виникають стаціонарні оселі мисливців, збирачів та рибалок, серед яких одним з найцікавіших було поселення Ігрень-8. Люди жили у конусоподібних чумах з жердин, обтягнутих берестою, вхід у які був з боку річки. Діаметр жител становив 4-5 м, висота — 2-3 м. У центрі — вогнище на піщаній підсипці. Поруч з житлами знаходилися майстерні з обробки кременю. Полювали з використанням списів та стріл з крем’яними вістрями.

Далі були слов’янські поселення (вони належали історичним антам), уличі, печеніги. За припущенням історика Д.І. Яворницького у 957 р. у християн на Монастирському острові (у межах сучасного Дніпропетровська) знайшла притулок київська княгиня Ольга (додаток А).

У XIII ст. після татаро-монгольської навали для нашого краю настав час знелюднення і занепаду, хоча в лісах по р. Самарі і р. Вовчій ще продовжували жити нащадки дніпровських слов’ян. Саме за цих часів територія Дніпропетровської області дістала назву «Дикого поля». Та наприкінці ХV-ХVІ ст. тут почало формуватись нове заселення, пов’язане з виникненням та розвитком козацтва.

Князь Потьомкін, знаходячись на висоті своєї слави і своєї могутності, подав Катерина II «сміливий до зухвалості» свій прожект про вигнання турків з Європи, чого не могли зробити всі європейські монархи Західної Європи в середні століття, під час хрестових походів. Потьомкін хотів пробити вікно на схід, в Азію, як цар Петро І прорубав вікно в Європу. Захоплена «прожектом» кн. Потьомкіна, Катерина II вирішила посадити на згаслий трон візантійських імператорів одного зі своїх онуків і дати йому ім’я Костянтин, яке б нагадувало імператора Костянтина Палеолога, що героїчно захищав столицю Константинополь у 1453 р. від незліченних турецьких полків. Маленькому великому князю Костянтинові Павловичу дана була навіть у годувальниці грекиня Олена Корданова.

Росія прагнула забезпечити своє панування на Балканах. Ця програма була підкріплена дипломатичними та військовими акціями. Потрібно було, насамперед, заволодіти турецькими фортецями, що стояли на низов’ї Дніпра, по обох його берегах, і загороджували росіянам шлях у Чорне море. Це були Очаків, Кизикермень, Арсланкермень, Мубереккермень, Кинбурн.

Туди і направлені були насамперед російські війська. Разом з російськими військами там же діяло протягом чотирьох років (1771—1774) і запорізьке військо.

10 липня 1774 р., важка і тривала російсько-турецька війна закінчилася. Тепер, після затвердження з Туреччиною в 1774 р. «вічного миру», запорізьке військо повинне було перейти на свої хліба. А для того потрібно було поступово перебудувати свій військовий лад на землеробський. Це відразу зрозуміли благомислячі «батьки» запорізького війська, на чолі якого стояв розумний і далекоглядний кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський. Піддаючись військовим старшинам, козаки все більш і більш стали змінювати свої шаблі на плуги і «нахилятись до хліборобства».Запорізьська січ становилася все більш заможна. Це і турбувало царицю Катерину.

Крім того, самий край запорізький з його в невичерпним багатством, з його рибальськими ріками Дніпром, Бугом і іншими, з його роздольними степами, розкішними пасовищами, усе це не могло залучати до себе російських дворян-рабовласників. Вони давно «зазіхали» на запорізький край «зазіхаючи», намагалися вселити думку цариці знищити Запорізьку Січ і землю даровать дворянству. Приводом до знищення Запорізької Січі послужили нескінченні скарги Катерині II на запорожців з боку іноземних вихідців, що викликані були в Росію ще в царювання Єлизавети Петрівни і зайняли східні і західні окраїни запорізьких вільностей, заснувавши на заході Єлисаветград, на сході Луганськ. Те були болгари, румуни, угорці, серби, відомі під загальним найменуванням зеландско-сербів і слов’яно-сербів. Вони здавлювали запорожців із двох сторін. Неточні розмежування земельних границь між прибульцями і запорожцями викликали суперечки, що переходили в бійки і навіть убивство як з однієї, так і з іншої сторони. Оберігаючи свої вільності від загарбників, запорожці посилали в столицю скарги за скаргами. Але де ж їм, малим людям, було боротися з такими людьми, як Хорвати, Милорадовичи, Депрерадовичи, Шевичи й іншими, котрі, перейшовши з закордону в Росію, незабаром одержували і землю, і високі чини і мали доступ до самого царського престолу. У столиці запорожців трактували як людей диких, як грабіжників, як убивць, що повинні підлягати політичній карі. Це і привело до того, що 4 червня 1775 року Запорізької Січі не стало.

Після падіння Січі пристрій Новоросійського краю покладено було на генерал-губернатора кн. Потьомкіна. Він почав, насамперед з роздачі запорізьких земель стороннім людям, винятково панству. Колишнє Запорожжя вже іменується не Запорожжям, а Славянскою і Херсонскою провінціями.

Невідомо, коли саме почалася роздача запорізьких земель: чи у 1775, чи ж у наступному 1776 році. Варто сказати те, що великі чини одержували і великі ділянки, менші чини — менші ділянки землі. Давалися в одні рук ділянки в 500, 1000, 1200, 8000, 10 000, 15 000, 20 000, 21 000 десятин. Скільки захопив собі сам ясновельможний князь Г. А. Потьомкін — невідомо.

Усім тим, кому давалася земля, давалася пільга на 10 років від усяких податків, і тільки після 10 років потрібно було вносити в скарбницю плату по 2 копійки за десятину. Земля давалася не тільки росіянам. Російський уряд стал зазивати в Росію іноземних колоністів «для розширення в ній торгівлі і промисловості.” Після падіння Січі, повалили в колишнє Запорожжя іноземці різних національностей. Це були болгари, греки, грузини, вірмени, калмики, німці, молдавани, євреї. В 1776 році, прийшли болгари із Силистрії й оселилися по трьох річках Ташликам, по річці Височіні і по Великому Інгулу. В 1801 році, частина болгар оселась і по Дніпру. Далі в 1778 році прибули в колишні запорізькі вільності так називані кримські греки, що вціліли в Криму, потім дійсні анатолійські греки і греки з острова Мінорки. Одних кримських греків було не менше 20 000 чоловік. Вони заснували 20 селищ по річках Калмиусу, Нальчику і Калке і по північному березі Азовського моря. На північному березі Азовського моря вони заснували місто — Маріуполь. Греки, що вийшли з острова Мінорки, оселилися на південній окраїні Павлоградского повіту. Їм видали хліб, худобу і гроші на перше обзаведення. У 1786 році на запорізькі попелища прийшла перша партія німців-колоністів, про залучення яких особливо клопотався князь Потьомкін і Катерина. Німцям давалися кращі місця в Катеринославськом, Олександрійськом, Новомосковському повітах. У 1790р. по ордері князя Потьомкіна від 23 червня цим колоністам дозволено було, на їхнє прохання, перевезти з міста Новомосковска, де вони раніш оселись, дві невеликі церкви. Зникло і саме ім’я Катеринослав і замість нього метушніла в 1789-1790 рр. колонія Юзефеталь. У 1793 році прийшла нова партія німецьких переселенців. Вони заснували селище Ямба в 17 верстах від м. Катеринослава. У 1788, 1789 і 1792 рр. в Катеринославську губернію переселилися молдавани. На землі козаків кинулися також євреї. Всім іноземним переселенцям відпущено було зі скарбниці спочатку на допомогу 250 000 карбованців.

Крім іноземних переселенців, у колишній запорізький край переводилися переселенці і з Великої Росії. Іноді в Новоросійський край виселялися і злочинці після понесених ними покарань. До 1784 року було роздано запорізької землі всього 4 470 302 десятини.

Источник

Київська Русь і Галицько-Волинська держава

Із ким зійшлися в битві руські князі?«Прийшли іноплемінники на Руську землю. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на річку Альту. І коли наста-ла ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і були переможені».

У якому році Галицьке та Волинське князівства були об’єднані в єдину державу?

Що з зазначеного було однією з причин роздробленості Київської Русі?

зростання впливу на політику князів народного віча

розвиток і зростання вотчинного землеволодіння

монгольська навала і встановлення золотоординського панування

запровадження християнства як державної релігії

Діяльність князя Ярослава Осмомисла сприяла піднесенню:

Що стало передумовою тимчасової втрати в 1205 р. державної єдності Галицько-Волинського князівства?

агресія Угорського та Польського королівств

монгольська навала на землі Південно-Західної Русі

змова галицьких бояр на чолі з боярином В. Кормильчичем

загибель князя Романа Мстиславича в битві під Завихостом

Який наслідок мали князівські міжусобиці для подальшого розвитку Київської Русі?

зростання могутності великого київського князя

нездатність дати відсіч монгольській агресії

втрата володінь на Заході та Півночі Русі

Що стало останнім центром опору Києва під час штурму міста монголами в 1240 р.?

У період правління якого князя Галицько-Волинська держава потрапила в залежність від Золотої Орди?

Який князь став великим київським князем за запрошенням народного віча?

Яке князівство в ХІІІ ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі?

«Усіх походів було 83, а інших менших не пригадаю. Мирних догово-рів я уклав з половецькими князями без одного двадцять і при бать-кові і без батька…» — уривок джерела свідчить про діяльність…

У битві під Дорогочином Данило Галицький завдав поразки:

угорським і польським рицарям

Яка з названих подій передувала монгольській навалі на південно-західні землі Русі?

відновлення єдності Галицько-Волинської держави від владою Данила і Василька Романовичів

перемога Данила Галицького в битві під Ярославом над польськи-ми й угорськими військами

поїздка Данила Галицького до хана Золотої Орди

коронація Данила Галицького в місті Дорогочин

Якому князеві літописець приписує вислови: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)», «Не дам пів-отчини своєї, але поїду до Батия сам»?

..Татари пішли проти Русі і вчинили жахливі вбивства в землі Русі, зруйнували міста та фортеці і повбивали людей, обложили Київ, який був столицею Русі, і після тривалої облоги взяли його і вбили жите-лів цього міста; це місто було великим і дуже багатолюдним, а те-пер. ледве чи є тепер там двісті будинків, а людей тих вони три-мають у найтяжчому рабстві» — в уривку з джерела йдеться:

про наслідки монгольської навали

про причини монгольської навали

про передумови монгольської навали

про мету монгольської навали

Установіть послідовність подій.

А «. Уперше прийшли печеніги на Руську землю і, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю»

Б «. Підняв диявол розлад серед… Ярославичів. І пішли Святослав і Всеволод проти старшого брата Ізяслава, князя київського, старшого сина Ярослава»

В «…Лиха честь татарська! Данило Романович, що є князем великим, сидить перед ханом на колінах і хлопом ординським себе називає»

Г «І сів Олег у Києві, і мовив: “Хай буде се мати городам руським!”»

Унаслідок якої події відбулось об’єднання Галицького і Волинсько-го князівств?

Походу волинського князя Романа Мстиславича на Галич

Походу галицького князя Ярослава Осмомисла на Володимир-Волинський

Землі яких князівств перебували під владою князя Данила Романо-вича напередодні монгольської навали (1239 р.)?

На фрагменті картосхемі заштриховано давньоруські землі:

приєднані до Київської держави за князювання Володимира Великого (980—1015 рр.)

що становили уділ Володимира Мономаха згідно з рішенням Любецького з’їзду князів (1097 р.)

втрачені внаслідок поразки походу князя Ігоря Святославича проти половців (1185 р.)

які отримав у володіння князь Ізяслав Ярославич за заповітом Ярослава Мудрого (1054 р.)

Який князь об’єднав зображені на картосхемі князівства?

Які риси були притаманні розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ — на початку ХІІІ ст.?

господарство розорене постійними набігами половців

політична нестабільність, відсутність власної династії

центр релігійного життя Русі

домінування в політичному житті родового боярства

один із найбільш розвинутих і густонаселених регіонів Русі

постійні династичні зазіхання Польщі та Угорщини

встановлення золотоординського панування

Характеристику якої доби подано в уривку історичного джерела: «Перестали князі невірних воювати, стали казати: се моє, а се моє теж, бра-те! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх боків находили, землю Руську долали…»?

розселення племінних союзів східних слов’ян

політичної роздробленості Київської Русі

золотоординського панування на південно-західних землях Русі

Що зумовило втрату князем Данилом Галицьким контролю над Києвом?

розорення міста князем Андрієм Боголюбським

монгольська навала і встановлення монгольського панування

повстання киян і запрошення на княжіння Володимира Мономаха

підпорядкування міста владі Великого князівства Литовського

Союзники Данила в боротьбі за владу:

волинські бояри та навпливовіші міщани

галицькі бояри та польський король

польський корол і монгольський хан

угорський король і галицькі бояри

Укажіть правильне твердження:

битва на Калці закінчився розгромом монголів

боротьба синів Романа Мстиславовича за відродження Галицько-Волинської держави після тривалого часу увінчалась успіхом

Папа Римський допоміг Данилові у боротьбі з монголами

українську православну митрополію було створенно за Юрія II Болеслава

Утворення Галицько-Волинської держави в 1199 р. відбулося в результаті:

боротьби Польщі та Угорщини за розширення своїх володінь

міжусобної боротьби давньоруських князів

об’єднання сил князів у боротьбі проти половців

виконання одного з рішень Люблінського з’їзду

Який галицько-волинський правитель мав титул короля?

Про облогу монголами якого міста йдеться в уривку історичного джерела? «І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестанку били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і [воєвода] Дмитро поранений був…»

Місто, поблизу якого Данило Галицький у 1238р. розбив лицарів Тевтонського ордену:

Установіть відповідність між битвами та їх результатами (наслідками).

А Припинення набігів на Русь печенігів

Б Розпад тріумвірату синів Ярослава Мудрого

В Остаточне утвердження влади Данила Галицького

Г Зупинення агресії хрестоносців

Д Розгром половців і руських князів монголами

Установіть послідовність подій.

А Коронація Данила Галицького

Б Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди

В Похід Куремси проти Данила Галицького

А-Грамота-дозвіл на володіння земляни, підкореними монголами

Б-Данина,яку сплачували монголам

В-Найвищий урядовець на підкорених монголами землях

Г-Напій з кобилячого молока

Д-Частина захоплених монголами територій

Б Захоплення Києва монголам

В Початок правління Данила Романовича

Г Утворення Галицько-Волинської держави

У якому році відбулась подія, описана в уривку з джерела? «Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у Галичі. …ввійшов у свій город… та прийняв стіл свого батька, та проголосив перемогу…»

Про які події йдеться в уривку з джерела? «…опір полякам завдало лише одне місто, Холм, інші ж міста… не були укріплені і тому були зайняті Казимиром без бою».

поділ галицько-волинської спадщини між Польщею та Литвою

остаточне приєднання Галичини до Польського королівства

боротьба Данила Галицького проти польсько-угорської агресії

утворення Галицько-Волинської держави

У боротьбі з ким обіцяв Папа Римський допомогу Данилу Галицькому?«У той самий час прислав папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, ка-жучи: “Сину! Прийми од нас вінець королівства” . Пізо, посол папський, прийшов, несучи вінець і обіцяючи: “Ти матимеш поміч від Папи”».

У якому році створено цитований нижче твір?«. І сказав йому буй-тур Всеволод: “Один брат, один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!“. “Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа переломити кінець поля половецького і з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону”…»

Боротьба Польщі й Литви за Галицько-Волинську спадщину завершилась:

поділом володінь князівства між двома державами

входженням всіх володінь князівства до складу Литви

спустошенням і знелюдненням земель, перетворенням їх на Дике Поле

збереженням Галицько-Волинського князівства як васала Польщі

Битва на Синіх Водах була вирішальною у:

боротьбі Литви і Польщі за галицько-волинську спадщину

переході українських земель під владу Великого князівства Литовського

встановленні золотоординського панування на Русі

процесі ліквідації удільного устрою українських земель

Які українські землі увійшли до складу Польського королівства раніше за інші?

Збірник норм права Київської Русі ХІ—ХII ст. «Руська правда» ак-тивно використовувався у судочинстві:

Великого князівства Литовського

Кревська унія — це угода, що передбачала:

об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського у федеративну державу Річ Посполиту

повернення князеві Вітовту батьківських земель та визнання його «довічним правителем» Великого князівства Литовського

приєднання Великого князівства Литовського до Польського ко-ролівства та шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою

відновлення «на віки вічні» Київського та Волинського удільних князівств у межах Польського королівства

За правління якого князя до складу Великого князівства Литовсько-го було включено більшість українських земель?

Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств у ХV ст. у складі Великого князівства Литовського була зумовлена:

повстанням руської знаті проти литовського панування

централізацією та уніфікацією влади в Литві й Польщі

організацією протидії татарським набігам

прагненням не допустити приєднання цих земель до Москви

Фільварок — це форма господарювання:

Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та подіями, описаними в уривках з історичних джерел.

1 Виникнення Київської Русі

2 Розквіт Київської Русі

3 Київська Русь за часів роздробленості

4 Українські землі у складі Великого князівства Литовського

А «А назавтра, в сімнадцятий день, кияни вчинили раду і послали послів до Володимира Всеволодовича в Переяславль, говорячи: “Піди, княже, на стіл батьківський і дідівський”…»

Б «Пішов Олег на сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: “Я їм противник, і вам нічого давати”…»

В «Народ сей даниною звірів, меду та іншого князям руським служив. Коли ж він відчув, що князі руські розтрощені татарами, він змужнів… і на знесилених русів владу свою поширив…»

Г «Народами склавинами і антами не править один муж, але зі стародавніх часів живуть так, що порядкує громада. І для того всі справи, чи щасливі чи лихі, йдуть до громади…»

Д «Потім же вложив бог князю в серце добрий намір: поставив він русина Іларіона митрополитом Русі у святій Софії, зібравши єпископів…»

Источник

Читайте также:  Осколок духа земли ур 2 карос